Доля занеса вас якимось лихом на цей сайт, то ж ласкаво просимо!
Коза (англ. Carpa) — рід ссавців родини бичачих, парнокопитних, полорогих, представлена 10 видами. Кози поширені в Європі, Азії, Африці. Довжина їх тіла 145—180 см, висота в холці 75-115 см, жива маса до 100 кг. Роги у самців великі (довжиною 50-130 см), різної форми, у самок малі. За будовою рогів кіз поділяють на три групи справжні; козероги; круглорогі кози. Забарвлення шерсті дуже мінливе. Це стадні, полігамні тварини. Мають досить чітко виражену сезонність розмноження. Парувальний сезон припадає на осінь. Тривалість вагітності становить 5 місяців (20-24 тижні). У приплоді, як правило, народжується 1-2 (іноді до 5) козенят. Живляться трав'янистою і дерево-чагарниковою рослинністю. Викопні рештки кіз відомі з раннього антропогену. Предком кози домашньої (араіс) вважають безоарового козла. У Середній Азії коза домашня відома за декілька тисяч років до нашої ери. В Україні останки кіз домашніх знаходять у трипільських поселеннях. Від них одержували молоко, м'ясо, вовну, пух та шкіри.
Козівництво має давню історію, сучасні здобутки і тенденції розвитку в культурі сільськогосподарського виробництва світу, що зумовлено значною цінністю продукції кіз, їх високими адаптивними властивостями та наявністю природно-економічних умов для розвитку галузі. Основна продукція козівництва — це пух, вовна (мохер), молоко, м’ясо і шкури. Однорідну вовну кіз використовують для виробництва пухових хусток, трикотажу, тканин, оксамиту, килимів тощо. Козяче молоко характеризується цілющими й бактерицидними властивостями і належить до дієтичних та лікувальних продуктів харчування. М’ясо кіз нагадує високоякісну баранину, а жир (лій) має лікувальну властивість. Шкури кіз після вичинки є неперевершеним матеріалом для модельного взуття, з них виготовляють високоякісні матеріали для галантерейної промисловості. Кози мають перевагу над усіма сільськогосподарськими тваринами через пристосувальні властивості: вони несприйнятливі до віспи, чуми, туберкульозу і трипаносомозу, стійкі проти корости, не хворіють на мастит. Кози здатні перетравлювати корми з високим умістом клітковини — до 64 %, у результаті чого вони споживають порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами найбільшу кількість видів рослин — 470 із 545. Кози поїдають навіть молоді гілки дерев. Цих тварин можна розводити в будь-яких природно-кліматичних зонах, навіть в екстремальних умовах.
Породи кіз
Зааненська порода - це найвідоміша у світі молочна порода кіз. Тварини білої масті, безрогі, мають тонкі шкіру й кістяк, суху та легку голову, довгу шию, прямий і довгий тулуб, широкі крижі, пропорційне добре розвинене вим’я; жива маса козлів — 70-80 кг, маток — 50-60 кг. Вони скороспілі, енергійні, рухливі, характеризуються високою плодючістю й молочною продуктивністю. Так, плодючість досягає 180-250 %, жива маса козенят при народженні — близько 3-4 кг. Лактація триває 8-10 міс, надій — 600- 700 кг. У кращих тварин за повноцінної годівлі він досягає 1000-1200, рекорд — 3080 кг. Вміст жиру у молоці — близько 3,0-4,5 %.
Ангорська порода кіз - вовнова порода кіз. Назву дістала від тур. провінції Ангори (Анкара), хоча батьківщиною А. п. к. вважають зх. р-ни Туркменії. Вовна А. п. к. майже однорідна, тонина 44-46 якості, біла, відзначається сильним блиском, міцністю і пружністю; використовується для виготовлення плюшу, оксамиту, трикотажу, килимів, штучного хутра. Настриг вовни від дорослих кіз 2,2-4 кг, від козлів 5-7 кг. Вихід чистого волокна 65-75% . Довжина вовни від 18-25 до 40 см. Жива маса кіз 31-38 кг, козлів 50-68 кг. А. п. к. розводять переважно в США, Туреччині, Африці. В СРСР А. п. к. розводять у республіках Серед. Азії. В пд. районах А. п. к. використовують для поліпшення вовнових якостей місцевих кіз.
Тоггенбургзька коза - Середня молочна продуктивність за період лактації: 750 кг. Тоггенбугзька порода кіз походить з регіону Тоггенбург. Ця порода була завезена в різні країни світу, зокрема в Східну Європу та Північну Америку. Тоггенбугзька коза перед усім відзначається високою молочною продуктивністю. Їхнє забарвлення змінюється від світло-коричневого до мишачо-коричневого з білими плямками на голові, ногах і хвості. В неї довга шерсть на спині і бедрах.
Вам сподобався наш сайт?
ні так
Коза (англ. Carpa) — рід ссавців родини бичачих, парнокопитних, полорогих, представлена 10 видами. Кози поширені в Європі, Азії, Африці. Довжина їх тіла 145—180 см, висота в холці 75-115 см, жива маса до 100 кг. Роги у самців великі (довжиною 50-130 см), різної форми, у самок малі. За будовою рогів кіз поділяють на три групи справжні; козероги; круглорогі кози. Забарвлення шерсті дуже мінливе. Це стадні, полігамні тварини. Мають досить чітко виражену сезонність розмноження. Парувальний сезон припадає на осінь. Тривалість вагітності становить 5 місяців (20-24 тижні). У приплоді, як правило, народжується 1-2 (іноді до 5) козенят. Живляться трав'янистою і дерево-чагарниковою рослинністю. Викопні рештки кіз відомі з раннього антропогену. Предком кози домашньої (араіс) вважають безоарового козла. У Середній Азії коза домашня відома за декілька тисяч років до нашої ери. В Україні останки кіз домашніх знаходять у трипільських поселеннях. Від них одержували молоко, м'ясо, вовну, пух та шкіри.
Козівництво має давню історію, сучасні здобутки і тенденції розвитку в культурі сільськогосподарського виробництва світу, що зумовлено значною цінністю продукції кіз, їх високими адаптивними властивостями та наявністю природно-економічних умов для розвитку галузі. Основна продукція козівництва — це пух, вовна (мохер), молоко, м’ясо і шкури. Однорідну вовну кіз використовують для виробництва пухових хусток, трикотажу, тканин, оксамиту, килимів тощо. Козяче молоко характеризується цілющими й бактерицидними властивостями і належить до дієтичних та лікувальних продуктів харчування. М’ясо кіз нагадує високоякісну баранину, а жир (лій) має лікувальну властивість. Шкури кіз після вичинки є неперевершеним матеріалом для модельного взуття, з них виготовляють високоякісні матеріали для галантерейної промисловості. Кози мають перевагу над усіма сільськогосподарськими тваринами через пристосувальні властивості: вони несприйнятливі до віспи, чуми, туберкульозу і трипаносомозу, стійкі проти корости, не хворіють на мастит. Кози здатні перетравлювати корми з високим умістом клітковини — до 64 %, у результаті чого вони споживають порівняно з іншими сільськогосподарськими тваринами найбільшу кількість видів рослин — 470 із 545. Кози поїдають навіть молоді гілки дерев. Цих тварин можна розводити в будь-яких природно-кліматичних зонах, навіть в екстремальних умовах.
Породи кіз
Зааненська порода - це найвідоміша у світі молочна порода кіз. Тварини білої масті, безрогі, мають тонкі шкіру й кістяк, суху та легку голову, довгу шию, прямий і довгий тулуб, широкі крижі, пропорційне добре розвинене вим’я; жива маса козлів — 70-80 кг, маток — 50-60 кг. Вони скороспілі, енергійні, рухливі, характеризуються високою плодючістю й молочною продуктивністю. Так, плодючість досягає 180-250 %, жива маса козенят при народженні — близько 3-4 кг. Лактація триває 8-10 міс, надій — 600- 700 кг. У кращих тварин за повноцінної годівлі він досягає 1000-1200, рекорд — 3080 кг. Вміст жиру у молоці — близько 3,0-4,5 %.
Ангорська порода кіз - вовнова порода кіз. Назву дістала від тур. провінції Ангори (Анкара), хоча батьківщиною А. п. к. вважають зх. р-ни Туркменії. Вовна А. п. к. майже однорідна, тонина 44-46 якості, біла, відзначається сильним блиском, міцністю і пружністю; використовується для виготовлення плюшу, оксамиту, трикотажу, килимів, штучного хутра. Настриг вовни від дорослих кіз 2,2-4 кг, від козлів 5-7 кг. Вихід чистого волокна 65-75% . Довжина вовни від 18-25 до 40 см. Жива маса кіз 31-38 кг, козлів 50-68 кг. А. п. к. розводять переважно в США, Туреччині, Африці. В СРСР А. п. к. розводять у республіках Серед. Азії. В пд. районах А. п. к. використовують для поліпшення вовнових якостей місцевих кіз.
Тоггенбургзька коза - Середня молочна продуктивність за період лактації: 750 кг. Тоггенбугзька порода кіз походить з регіону Тоггенбург. Ця порода була завезена в різні країни світу, зокрема в Східну Європу та Північну Америку. Тоггенбугзька коза перед усім відзначається високою молочною продуктивністю. Їхнє забарвлення змінюється від світло-коричневого до мишачо-коричневого з білими плямками на голові, ногах і хвості. В неї довга шерсть на спині і бедрах.
Вам сподобався наш сайт?
ні так
